Зима

Зима

Зима – найхолодніша пора року, але все одно дуже цікава та весела. Коли, як не зимою можна покататися на санчатах, ковзанах, зліпити снігову бабу, погратися в сніжки. А ввечері, сидячи біля вікна, можна довго дивитися як падають білі пухнасті сніжинки.

Народні прикмети про зиму

1.    Іній на деревах - на мороз, туман - на відлигу.   

2.    Багато снігу - багато хліба.

3.    Був уночі іній - вдень сніг не випаде.

4.    В лютому сонце йде на літо, а зима на мороз.

5.    В холод кожен молод.

6.    Вітер добрий при стозі, а злий при морозі.

7.    Вітер у січні зі сходу несе добру погоду.

8.    Вітер узимку повіяв з півночі - на великий холод.

9.    Взимку сонце крізь плач сміється.

10.                      Ворона сидить уранці на верховітті і каркає - на завірюху.

11.                      Горобці ховаються у хмиз - на мороз або перед завірюхою.

12.                      Грім узимку - на сильні морози, блискавка - на бурю.

13.                      Держись, Хома, іде зима!

14.                      До завірюхи треба кожуха.

15.                      Зима біла, та не їсть снігу, а все – сіно.

16.                      Зима з снігами - літо з хлібами.

17.                      Зима засніжена - літо дощове.

18.                      Зимове сонце, як мачушине серце: світить, а не гріє.

19.                      Зимою день такий: сюди тень, туди тень, та й минув

20.                      Зимою деньок, як комарів носок.

21.                      Зимою добре, а літом ще краще.

22.                      Зорі яскраві - на гарну погоду, тьмяні - на дощ або сніг.

23.                      Кільця довкола місяця - на сніг.

24.                      Коли мороз у лютому довго тримається - зима не довго пишається.

25.                      Лиха тому зима, в кого кожуха нема.

26.                      Лютий воду відпускає, а березень підбирає.

27.                      Лютий сухий і холодний - серпень спекотний.

28.                      Місяць лютий гостро крутий.

29.                      Місяць лютий спитає чи взутий,

30.                      Мороз - аж іскри сипляться.

31.                      Не той сніг, що мете, а той, що зверху йде.

32.                      Січень не так січе, як у вуха пече.

33.                      Синиця пищить - зиму віщить.

34.                      Сонце блищить, а мороз тріщить.

35.                      Так холодно, що якби не вмів дрижати, то змерз би.

36.                      Такий мороз, аж зорі скачуть.

37.                      То сніг, то завірюха, бо вже зима коло вуха.

38.                      Туман узимку опускається до землі - на відлигу.

39.                      У місячні ночі сніг не тане.

40.                      Узимку, навіть за морозів, за добу до відлиги миші та декотрі жучки виходять з-під лісової підстилки на сніг.
 
 

Загадка

1.                  На дворі горою, а в хаті водою. (Сніг)

2.                  Восени не в’яне, а взимку не вмирає. (Ялинка)

3.                  Без рук, без голови, а вікна малює. (Мороз)

4.                  Лід на річках, сніг на полях,
Віхола гуляє – коли це буває? (Взимку)

5.                  У нас зимою білим цвітом сад розцвів,
Неначе літом. (Іній)

6.                  Дерев’яні коні по снігу йдуть,
А в сніг не провалюються. (Лижі)

7.                  Я, старий дідусь, до мосту берусь;
Хоча й сокири не має, на то не дбаю. (Мороз)

8.                  Їхала пані в білому вбранні,
Як посипалось убрання – 
Всю землю вкрило. (Зима)

9.                  Що то за віз,
Що без коліс,
Влітку відпочиває
Взимку дітей катає(Санчата)

10.               Взимку вкрили все навкруг:
Ліс, дорогу, поле й луг,
А як сонце припече,
Ми струмочком потечем. (Сніжинки)

Вірші про зиму

Зима - Наталя Забіла

Одяглися люди в шуби,
Натопили тепло груби.
Білки гріються в дуплі,
Миші в норах у землі.
Сплять ведмеді в теплих лігвах,
Сосни в інею застигли.
І під кригою на дні
Сплять у річці окуні.

А під снігом в підземеллі,
В земляній м'якій постелі,
Де немає світла дня,
Причаїлося зерня.
Там не холодно зернинці -
Спить вона, мов на перинці,
Й тихо снить хороші сни
Про веселі дні весни.

* * *

Десь затрималась Зима

Дecь зaтpимaлacь Зимa,
Снігу білoгo нeмa.
Хoчeтьcя з гopи нa лижaх,
І нa pічку з кoвзaнaми...

Мoжe, paзoм вcім пoчaти
Нaм перини вибивaти?
Мoжe, нaм пoдушки тpeбa
Гeть уcі пopoзpізaти?

От тoді Зимa швидeнькo
Пpилeтить, щoб пoдивитиcь:
Щo ж кpужляє тaм білeнькe,
І пухнacтe, і мякeнькe.

І здивуєтьcя Зимa:
Сніг вжe є -
мeнe ж нeмa!

* * *

Зайчикова ялинка - Наталя Забіла

Де ти бігав, зайчику?
- В темному ліску.
Там знайшов ялиночку,
Гарну отаку!
Я ж оту ялиночку
Вирубав та взяв
І собі за плеченьки
Міцно прив'язав.
Тільки в путь-доріженьку
Рушив, поспішив,
Як до мене зайчики -
Плиг із-за кущів.
- Ой, куди ж це, братику,
Ти зібрався йти?
Чи не хочеш з нами ти
Танці повести?
- Ні, не можу, братики,
Прошу, не держіть.
Віднести ялиночку
Краще поможіть.
Бо давно вже діточки
Ждуть у дитсадку
На рясну ялиночку,
Гарну отаку!
От коли вквітчаємо
Ми її як слід
Та засяють вогники
Між зелених віт, -
Тут почнуться радощі
Для малих діток:
Разом з ними зайчики
Підуть у танок!

* * *

В лісі - Наталя Забіла

Метелиця-хурделиця
Замела лісок.
Як біла ковдра, стелиться
Під соснами сніжок.

Стрибають прудко білочки
По соснах угорі.
Напудрились на гілочках
Поважні снігурі.

Зайчата стали білими, -
Ну зовсім наче сніг! -
Щоб в лісі не зуміли ми
Відшукувати їх.

* * *

Першій сніг 
Голуби злетілися біленьки, 
Мабуть хтось їм хліба накришив, -
То вночі пройшов сніжок легенький 
І усе довкіл запорошив. 
Не спурхне сніжок цей голубами, 
Як весінне сонце припече, 
Він струмком зів"ється між горбами 
І в далеке море утече.
(Платон Воронько)